посрамите супротивны˫а… и оно повѣщаѥте ап(с)лмъ гл҃ющемъ. кто насъ ѿлучить ѿ любве х(с)вы. (συμφϑέγγεσϑε) ФСт XIV/XV, 36а;
н҃бса бо вѣща повѣщаю(т) славу б҃жью. ГБ к. XIV, 56а.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… … Словник синонімів української мови
повідомляти — я/ю, я/єш, недок., повідо/мити, млю, миш; мн. повідо/млять; док., перех. Сповіщати. || Доповідати, робити донесення про що небудь. || Розповідати про що небудь. || Казати що небудь … Український тлумачний словник
повістувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Докладно, спокійно розповідати; розказувати. 2) Повідомляти, сповіщати … Український тлумачний словник
отъвѣщати — ОТЪВѢЩА|ТИ (741), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии… ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ависѧ имъ ди˫аволъ. и сего въпрошенъ бывъ ими. ѡтъвѣшта. (ἀπεκρίνατο) Изб 1076, 193–194; творить кр(с)тъ имь. гл҃ѧ вельгла(с)но.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… … Український тлумачний словник
провіщати — I = провістити (своєю появою, проявами, поведінкою, словами тощо вказувати на якісь зміни, події, що мають настати), провіщувати, передвіщати, передвістити, звіщати, звістити, віщувати, обіцяти, пророкувати, пророчити, прорікати, проректи II ▶… … Словник синонімів української мови
сповіщати — а/ю, а/єш, недок., сповісти/ти, іщу/, істи/ш, док., перех. і неперех. 1) кого, що, рідко кому, чому, про кого – що, що, також зі спол. що, коли.Давати знати комусь, повідомляти когось про кого , що небудь. || кого. Повідомляти заздалегідь,… … Український тлумачний словник
відповіщати — а/ю, а/єш, недок., відповісти/ти, іщу/, істи/ш, док., заст. Розповідати, повідомляти … Український тлумачний словник
оповіщати — а/ю, а/єш, недок., оповісти/ти, іщу/, істи/ш, док., перех. 1) Інформувати кого небудь про щось; повідомляти. || Подавати звістку про що небудь. 2) Публічно заявляти про що небудь; оголошувати всім чи багатьом про щось. || Доводити до відома всіх… … Український тлумачний словник
